ШАЯН, ВОЛОДИМИР

Шаян, Володимир (1908, Львів - 1974) - укр. релігійний філософ, санскритолог, поет, публіцист. Закінчив гімнізію у Львові (1927), Львівський ун-т , де вивчав філософію, санскрит, європейські мови та літератури. Захоплювався Ге гелем і Гуссерлем, ідеями шанувальника екзотеричних традицій проф. Стасюка. Заснував релігійний Орден лицарів Бога-Сонця (1943). Від 1944 р. - емігрант. Один із засновників Укр. Вільної академії наук (Авсбург, 1946 - 1947). Працював у Лондоні в бібліотеці ім. Т. Шевченка при Союзі Українців в Британії, президент Європейської президії УВАН (1969), голова орієнталістів і Спілки вільних журналістів, головний редактор ж. "Світання" (Торонто, 1968), на базі якого виник "Інститут ім. проф. Шаяна" (1972). Сприйняв "Велесову книгу" як підтвердження "первородності" українців. Обстоював ідею нової віри на засадах старої ("староарійської, старослов'янської і староукр.") Р. аціоналістичній метафізиці протиставив міфо- і ритоонтологію (пояснення буття через міф, ритуал і "психологію Божества"). "Всю повноту і глибінь" праукраїнськ. віри вбачав в "Ригведі" (праслов'яни, на думку НІ., принесли Ріг Веди, себто Ріг Знання, до Індії). Оновлення дохристиянських вірувань поєднується у Ш. з цілковитою солідарністю із потрактуванням християнства Сковородою. Уґрунтовував ідеологію укр. націоналізму на засадах праукр. дохристиянських уявлень. Українці-рідновіри (язичники) вважають Ш. основоположником відродження їхньої конфесії, а його твори - одним із викладів свого віровчення. Основні твори: "Студії над Ведійською думкою" (1947); "Найвище Світло: Студія про Сварога і Хороса" (1969); "Найвища Святість: Студія про Свантевита"(1971); "Джерело сили української культури"(1972); "Григорій Сковорода: Лицар Святої Борні" (1984).

Філософський енциклопедичний словник 

ШВАРЦМАН →← ШАЯН

T: 0.103084092 M: 3 D: 3