ШТЕГМЮЛЛЕР, ВОЛЬФГАНГ

Штегмюллер, Вольфганг (1923, с. Наттерс біля Інсбрука - 1991) - австро-нім. філософ. Одержав філософську освіту в 1945 - 1949 рр. в Інсбруку, продовжив філософську спеціалізацію у Мюнхенському ун-ті. У 1958 р. одержав звання ординаріуса з філософії, а згодом - проф· цього ун-ту. Був членом Сільськогосподарської академії наук та чл.-кор. Австрійської академії наук О. сновні праці Ш. присвячені проблемам аналітичної філософії. НІ., спираючись на праці амер. логіка Сінда, розробив принципи структуралістського підходу до аналізу будови і розвитку наукових теорій. Підхід НІ. використано для "макрологічної" реконструкції концепцій та ідей представників історичної школи (Куна, Лакатоса та ін. ). В його працях зроблена вдала спроба критично підсумувати й поєднати узагальнені здобутки різних течій філософії науки, прояснити їхню раціональну суть засобами логіки та математики. Основні твори: "Проблема істини і ідеї семантики" (1968); "Метафізика - скепсис - наука" (1969); "Персональна ймовірність і раціональне рішення" (1973); "Статистична ймовірність" (1973); "Типи структур у логіці", у співавт. (1984); "Розвиток нового структуралізму з 1973 р." (1986).

Філософський енциклопедичний словник 

ШТУЧНЕ →← ШТЕГМЮЛЛЕР

T: 0.101650718 M: 3 D: 3