" Є І А Б В Г Д Е Ж З Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я 
ІВАНОВ, ВАДИМ ПЕТРОВИЧ
Іванов, Вадим Петрович (1933, Біла Церква - 1991) - укр. філософ-шістдесятник, стояв біля витоків Київської світоглядно-антропологічної школи. Закінчив філософський ф-т КНУ ім. Т. Шевченка, аспірантуру цього ун-ту. Докт. філософських наук (1978). У 1962 - 1969 рр. викладач Київського художнього ін-ту, од 1969 р. - ст. наук. співр. Ін-ту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ . У 1979 - 1987 рр. - заст. директора цього ін-ту, в 1987 - 1989 - зав. від. філософських проблем культури. Од 1989 р. до останіх днів життя - зав. кафедрою культури Київського ін-ту політології та соціального управління. Лауреат Держ. премії України в галузі науки і техніки (1982). Творчий шлях розгортався від філософського осмислення методологічної значущості принципу діяльності у розкритті естетичного освоєння дійсності до застосування цього принципу для теоретичного осягнення суті людського буття у світі суспільно створюваної культури. Зрештою, учений виходить на проблему єдності гуманітарних, людських вимірів Всесвіту та універсальних вимірів людського буття - центральну проблему філософської антропології та філософії взагалі. Його наукові здобутки охоплюють також фундаментальні дослідження таких проблем, як практична діяльність у її єдності з духовною, досвід як найадекватніша форма й смислове осердя взаємодії людини зі світом, єдність суспільного та індивідуального у структурі досвіду, динаміка вселюдського та невідчужуваноперсонального в культурі тощо. Основні твори: "Практика і естетична свідомість" (1971); "Людська діяльність - пізнання - мистецтво" (1977); "Людина та світ людини", у співавт. (1977); "Культура і розвиток людини", у співавт. (1989)та ін.

Філософський енциклопедичний словник  2018

← ІВАНОВІВАНЬО →

T: 0.047585456 M: 6 D: 0