Філософський енциклопедичний словник

ЧЖУ СІ

Чжу Сі (Чжу Юаньхуей, Чжу Чжунхуей, Чжу Хуейань) (1130, Юсі, пров. Фуцзянь - 1200) - кит. філософ, літератор, текстолог і коментатор конфуціанських канонічних творів, вчений-енциклопедист. Основний представник неоконфуціанства, що завершив його формування та надав цьому вченню систематизованої форми, в якій воно набуло статусу ортодоксальної ідеології Китаю, а також справило вплив на філософію Японії та Кореї. Ч. С. дав онтологічне обґрунтування етико-політичної доктрини конфуціанства, синтезував ідеї конфуціанських мислителів від Конфуція до Чжан Цзая та братів Чен. В своїй онтології Ч. С. об'єднує також ідеї інших філософських концепцій, зокрема натурфілософів і даосів. Важливою категорією філософії Ч. С. є "Вищий принцип" (лі) як єдина екзистенція, творець усіх предметів. "Вищий принцип" або "Велика межа", за Ч. С., - це тотальна єдність структур, упорядкувальних начал, закономірностей всієї "тьми речей"; вона ніде не локалізується у вигляді самостійної форми. Це - активна причина, що призводить до радикальних змін у співвідношенні між космічними силами інь та ян та п'ятьма стихіями - водою, вогнем, деревом, металом і землею. Кожний предмет є поєднанням двох начал: раціонально-морального "принципу" "лі" та вітально-чуттєвої пневми "ци" Ф. ізично вони нероздільні, проте логічно "лі" має пріоритет над "ци". Природу людини Ч.С. розглядав як первинно досконалу й "добру", якій притаманні вторинні якості з різною мірою "добра" і "зла".
Ещё